“ема. ¬ода

”рок 1. ¬ода знайома ≥ незнайома

ћета. ѕоглибити знанн¤ учн≥в про воду та њњ властивост≥ й застосуванн¤, виробл¤ти навики груповоњ роботи над проектом, залучати учн≥в до контролю за навчальними дос¤гненн¤ми, спри¤ти формуванню позитивного ставленн¤ до навчанн¤.

’≥д уроку

≈тап ор≥Їнтац≥њ.

ј. лючов≥ запитанн¤ :

1.якби на «емл≥ не було води, чи можливе було б на н≥й житт¤?

2.¬одн≥ орган≥зми Ц Їдиний зразок чи природа попрацювала на славу?

3.„и ≥снуЇ житт¤ в краплин≥ води? „и маЇ сенс старовинне арабське присл≥в ' ¤ Ђ” краплин≥ води в≥дбиваЇтьс¤ ¬сесв≥тї?

4.як≥ властивост≥ води забезпечують житт¤ орган≥зму в н≥й прот¤гом р≥зних п≥р року?

5.¬ода Ц невичерпне джерело енерг≥њ !?

6.ƒосл≥д≥ть вплив р≥зних за походженн¤м вид≥в води (джерельна, дощова, тала, водопров≥дна, р≥чкова тощо) на р≥ст ≥ розвиток рослин.

7.„и така гостра проблема забрудненн¤ водного середовища, ¤к про нењ говор¤ть?

Ѕ.‘ронтальна бес≥да з паралельним складанн¤м опорноњ схеми, застосуванн¤м особистого досв≥ду учн≥в ≥з проблеми зан¤тт¤, знань, отриманих з ≥нших предмет≥в Ц л≥тератури, природознавства, математики, ф≥зики, географ≥њ, б≥олог≥њ.

¬. ќпора на особистий досв≥д учн≥в.

- „ому вода добрий розчинник сол≥, цукру, молока, спирту, але не розчин¤Ї ол≥ю, гас, цеглу, зал≥зо, п≥сок?

- „ому перуть т≥льки водою?

-„ому вода мокра? безбарвна? зелена? смачна? несмачна? замерзаЇ? тане? випаровуЇтьс¤? розливаЇтьс¤? тече? не розбиваЇтьс¤? майже не стискаЇтьс¤?

2.≈тап покладанн¤ мети.

« ' ¤сувавши вс≥ таЇмниц≥ води, ви зможете :

•  «розум≥ти, ¤к народжуютьс¤ кислоти, луги, сол≥, засвоњти њх властивост≥ та усп≥шно опанувати знанн¤ про основн≥ неорган≥чн≥ речовини нашоњ планети.÷е дасть вам змогу отримати високий бал п≥д час тематичного оц≥нюванн¤.

•   ористуючись водою у побут≥, будете в≥дчувати пост≥йне бажанн¤ використовувати њњ рац≥онально, зможете переконливо доводити необх≥дн≥сть ставленн¤ до нењ ¤к до живоњ ≥стоти, в≥дчуЇте безмежну рад≥сть в≥д усв≥домленн¤, що волод≥Їте безц≥нним скарбом планети «емл¤. ¬и зум≥Їте знаходити воду, коли њњ не вистачатиме, захищати, л≥кувати.

•  ” вас з ' ¤витьс¤ впевнен≥сть, що еколог≥чн≥ проблеми людства, пов ' ¤зан≥ з енергонос≥¤ми, можна легко розв ' ¤зати, маючи 1 л води.

ѕов≥домленн¤ учн¤м критер≥њв оц≥нюванн¤ њх навчальних дос¤гнень :

- опис властивостей води, розпов≥дь про галуз≥ њњ використанн¤,

тести першого р≥вн¤ 1-3 бали

- вм≥нн¤ розр≥зн¤ти ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ води, називати

класи речовин, що можуть утворюватис¤ водою, складанн¤ р≥вн¤нь

х≥м≥чних реакц≥й, зд≥йсненн¤ х≥м≥чних експеримент≥в, тести другого

р≥вн¤ 4-6 бал≥в

•  по¤сненн¤ аномал≥й води, виход¤чи з њњ будови, розв ' ¤зувати типов≥

задач≥, тести третього р≥вн¤, в≥дпов≥д≥ на дит¤ч≥ запитанн¤ Ђ„ому вода мокра?ї, Ђ„ому риба у мор≥ не солона?ї 7-9 бал≥в

- анал≥зувати додаткову ≥нформац≥ю, захищати реферат, розв'¤зувати багатоходов≥ та нестандартн≥ задач≥, планувати експеримент з його теоретичним обірунтуванн¤м. 10-12 бал≥в

3.≈тап проектуванн¤.

а/ розпод≥л на групи;

б/перел≥к питань дл¤ орган≥зац≥њ проектноњ д≥¤льност≥ (додаток є 1);

в/перел≥к учн≥вських проект≥в (додаток є 2)

г/результати роботи учн≥в у проект≥

д/ виб≥р проекту та його продукту;

е/складанн¤ плану наступноњ роботи :

•  пошук джерел ≥нформац≥њ та ознайомленн¤ з ними;

•  доб≥р найоптимальн≥ших джерел;

•  розпод≥л ролей в груп≥ проекту (кореспондент,

фотограф, художник-оформлювач, консультант,

оператор набору, коректор, редактор тощо).

”рок 2. «ахист проект≥в з теми Ђ¬одаї

ћета : розгл¤нути ≥ проанал≥зувати ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ води, њњ значенн¤ в житт≥ людей, побут≥, господарств≥;

довести необх≥дн≥сть охорони природних водойм в≥д забрудненн¤;

розвинути комун≥кативн≥ навички, ум≥нн¤ самост≥йно працювати з джерелами ≥нформац≥њ, допов≥дати перед аудитор≥Їю, ставити в≥дпов≥дн≥ запитанн¤.

«разок презентац≥њ групи проекту

Ђ∆итт¤ без водиї

у форм≥ ц≥кавих пов≥домлень

 ‘акти ¬исновок:

1.¬м≥ст води в орган≥зм≥ людини, % :

- головний мозок - 83,7%

- нирки - 82% Ѕез њж≥ людина може

- серце - 79% прожити 30-50 дн≥в,

- леген≥ - 79% а без води Ц 3 Ц 7 дн≥в.

- м ' ¤зи - 57 %

- шк≥ра - 72%

- печ≥нка - 70%

- скелет - 46%

- плазма кров≥ - 92%

- око - 99%

- слина - 94,4%

- шлунковий с≥к - 99,5%

- зубна емаль - 0,2%

2.¬од¤на пара атмосфери в≥д≥граЇ роль ф≥льтра дл¤ сон¤чноњ рад≥ац≥њ.

3.¬ода маЇ :

а/ високу питому теплоЇмн≥сть, тому :

•  п≥дтримуЇ пост≥йну температуру живого т≥ла;

•  регулюЇ температуру планети;

б/вода Ц чудовий розчинник, тому розчин цитоплазми живоњ кл≥тини здатний мати осмотичну силу, завд¤ки ¤к≥й кл≥тина поглинаЇ та виводить речовини.

4.¬ийшовши з води, Ђжитт¤ї ¤к спос≥б ≥снуванн¤ б≥лкових молекул несе в соб≥ праматеринську живильну р≥дину, без ¤коњ вона зникне.

5.Ќав≥ть таЇмниц≥ (аномал≥њ) води св≥дчать про њњ нероз'Їднан≥сть з житт¤м :

а/ ¬ода кипить ≥ плавитьс¤ при температур≥, вищ≥й, н≥ж њњ близьк≥ за складом Ђродич≥ї : H 2 S , H 2 Se , H 2 Te , через те,що њњ молекули здатн≥ зч≥плюватис¤ одна з одною водневими зв'¤зками

„ерез те вода Ц мокра, тече, не кришитьс¤, розчинник.

б/™дина речовина планети, що при замерзанн≥ розширюЇтьс¤, бо зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть водневих зв'¤зк≥в. “ому крига зверху води, а не тоне. ∆итт¤ п≥д кригою триваЇ ≥ взимку.

в/” кришталиках льоду, ¤к ≥ в р≥дк≥й вод≥, кожна молекула зв ' ¤зана водневими зв ' ¤зками з чотирма сус≥дн≥ми. “ому п≥д час плавленн¤ льоду доводитьс¤ витрачати велику к≥льк≥сть енерг≥њ. 1 л води, перетворюючись на л≥д, на 1 0 — п≥д≥гр≥ваЇ 250 л пов≥тр¤. ÷е пом ' ¤кшуЇ перех≥д до зими. Ќа наш≥й планет≥ ≥снуЇ ос≥нь ≥ весна.

г/” води найвищий поверхневий нат¤г з ус≥х р≥дин, кр≥м ртут≥. ÷¤ сила примушуЇ воду п≥дн≥матис¤ з глибин ірунту кап≥л¤рами й живити рослини.

д/Ќа «емл≥ немаЇ чистоњ води. ¬се, що ми називаЇмо водою Ц це розчини : газ≥в, сполук майже вс≥х елемент≥в. “ому вода маЇ смак ≥ л≥кувальн≥ властивост≥.

«разок презентац≥њ проекту Ђ—к≥льки кислоти в краплин≥ дощу?ї

1.≤стор≥¤ в≥дкритт¤ присутност≥ кислоти у дощов≥й вод≥. ѕричини по¤ви.

2.Ўк≥дливий вплив кислотних дощ≥в : зниженн¤ врожайност≥, загибель л≥с≥в (втрата ≥мун≥тету до шк≥дник≥в), водойм (загибель б≥оти, розчиненн¤ алюмосил≥кат≥в, ¤к≥ п≥двищують √ƒЌ ( Al 3+ ) у вод≥), короз≥¤ ≥ руйнуванн¤ вапн¤к≥в, кам'¤них будинк≥в, металевих дах≥в.

4.’≥м≥чний склад ≥ будова дощовоњ крапл≥. ѕричини та механ≥зм утворенн¤ дощових хмар.

5.’≥м≥чн≥ реакц≥њ в краплин≥ води :

‘ормальдег≥д + Ќ 2 ќ a мурашина кислота a щавлева кислота

’мари, утворен≥ над ≥ндустр≥альними районами, можуть мати кислотн≥сть рЌ = 3 ≥ рухаютьс¤ на в≥дстань до 2000 км .

Ќ≥троген оксиди потрапл¤ють в атмосферу п≥сл¤ спалюванн¤ вуг≥лл¤, нафти, газу, бензину, мазуту.

¬исновок : маючи так≥ х≥м≥чн≥ властивост≥, вода може народжувати будь-¤к≥

класи неорган≥чних речовин.

ƒо захисту вс≥х проект≥в обговорюЇтьс¤ х≥д контролю та обираЇтьс¤ його форма (самоконтроль, взаЇмоконтроль ).ћожлив≥ вар≥анти: реценз≥њ в≥дпов≥дей, ц≥кав≥ запитанн¤, виконанн¤ тестових завдань, диференц≥йована самост≥йна робота, взаЇмоперев≥рка за листом опитуванн¤, здача зал≥ку вчителю чи учню-консультанту.

”рок 3.  онтрольно-оц≥нювальний

ћета : перев≥рити та оц≥нити навчальн≥ дос¤гненн¤ учн≥в з теми Ђ¬одаї ,

формувати позитивне ставленн¤ учн≥в до навчанн¤, позитивний настр≥й на дос¤гненн¤ вищих результат≥в .

ћетодом Ђ¬ертушкиї кожна група проекту перев≥р¤Ї знанн¤ з питань своЇњ теми учасник≥в другоњ групи. ѕот≥м учн≥ м≥н¤ютьс¤ рол¤ми. ѕопрацювавши в одн≥й пар≥, створюють другу. ¬ к≥нц≥ уроку заповнюЇтьс¤ лист навчальних дос¤гнень, складений групою Ђ–ефер≥ї.

≤нструкц≥¤ по заповненню листа навчальних дос¤гнень учн¤

1.« перших урок≥в теми починай виконувати посильн≥ завданн¤.

2. оли готовий, став +, ¤кщо н≥ Ц напроти є питанн¤.

3.ѕ≥драхуй к≥льк≥сть +, постав св≥й п≥дпис.

4.якщо ти зум≥в дос¤гнути високого чи достатнього р≥вн¤, вчитель зможе дов≥рити тоб≥ перев≥рити знанн¤ твоњх однокласник≥в.

5.“епер став + у граф≥ ЂвзаЇмоконтрольї. ¬≥д твоЇњ об ' Їктивност≥ залежить тво¤ оц≥нка та оц≥нка товариша.

6.“ебе може проконтролювати вчитель, на св≥й розсуд виб≥рково перев≥рити окрем≥ завданн¤.

ƒодаток є 1 до урок≥в х≥м≥њ

ƒодаток є 2 до урок≥в х≥м≥њ